​#рецензія Дочки-матері: рецензія на фільм «Паралельні матері» Сьогодні в український прокат вийшла драма Педро Альмодовара «Паралельні матері», головну роль у якій зіграла муза режисера Пенелопа Круз. Успішній фотографині Дженіс (Пенелопа Крус) майже сорок років, коли вона вперше вагітніє. Батько майбутньої дитини — одружений археолог, який займається розкопками братської могили в її селищі. Вони не можуть бути разом, але Дженіс цей варіант цілком підходить: усі жінки в її родині були матерями-одиначками. У пологовому будинку вона знайомиться із неповнолітньою Аною. Вони народжують двох чарівних дочок в один день. Доля пов’язує їх найнесподіванішим чином. Педро Альмодовар вкотре повертається до своєї улюбленої теми — материнства. В інтерв’ю Радіо НВ режисер так пояснює його захоплення цією концепцією: «Тема материнства справді часто з’являється в моєму кіно. Для мене вона така ж вічна, як кохання, пристрасть, краса, справедливість». Проте в «Паралельних матерях» немає самоповтору. Альмодовар демонструє сучасний феміністичний підхід до материнства. «Розуміння того, що таке сім’я й материнство, дуже сильно змінилося за останні 30 років. <…> Щоби стати матір’ю, сьогодні не тільки не потрібно виходити заміж, а й займатися сексом із чоловіком. Жінка сама може зробити цей вибір». У фільмі є три матері-одиначки, зовсім не схожі між собою. Єдине, що об’єднує героїнь, — це цілком адекватні та базові запити під час догляду за дитиною. Підтримка з боку родини та друзів, няня та покоївка — це те, що потрібно кожній молодій матері. Альмодовар показує, що сучасна жінка більше не має бути лише в полоні материнських обов’язків перші роки життя дитини. Піклуватися треба не лише про маля, а і про себе. Напис на футболці головної героїні «We should all be feminists» тільки підкреслює феміністичний настрій стрічки. Проте не тільки тема материнства піднімається у фільмі. Режисер також торкається важливого для іспанського народу історичного контексту. Головна героїня очолює рух жителів її рідного селища. Вони хочуть влаштувати розкопки братської могили, щоби перепоховати своїх репресованих прадідів. Диктатура Франко залишила болісний слід на історії Іспанії, який десятиліттями боялися навіть обговорювати. Лише сучасне покоління має сміливість розколупати цю незагоєну рану, щоби нарешті досягти справедливості та вшанувати своїх загиблих предків. Окрім цілісного сюжету, переконливої акторської гри та важливих меседжів, новая робота Педро Альмодовара радує неймовірно гарною картинкою. Яскраві, насичені кольори, чарівні вулички міста, затишні будиночки селища — оку буде за що зачепитися впродовж усієї стрічки. «Паралельні матері» — це прекрасне кіно на всіх рівнях, яке захоплює цікавим сюжетом, вшановує всіх матерів і вчить цінувати історію своєї родини та народу. Трейлер: https://youtu.be/6Vy1uLSsq9A