Зараз люди в містах, мабуть, кажуть: "Яка тепла осінь!", "Та й за снігом вже скучили" - Кажуть люди в містах. Ти знаходиш номер Олега: "Ага, голі-босі)) Привези ще буржуєк, Олеже, Бо це пізда. Холод, Це не коли шкала на термометрі низько. Холод, Це коли хоч у пекло - аби тепліше. І ось ти вдерся до чорта, Боїшся, що запізнився, А там - За найабсолютніший Нуль Ще Нижче. От уміють же шити - Берці живі ще досі! Тут пів року тому, Не повіриш, було село. Що я можу тобі сказати Про нинішню осінь? Ну, такої осені в мене точно ще не було. Скільки не згадуй бога і всі його позивні, Як не назви те, що не називається, Знаєш, що саме хєрове в усій цій хєрні? Саме хєрове, що ця хєрня відбувається. Але будем вважати, Що все найгірше позаду. Ось доробим бліндаж - І час сам собою сплине. Зараз усе в голові привести до ладу, Це як копати лопатою мокру глину. Миші - то навіть прикольно - Хоч щось живе, Під шкряботіння оте й засинати легше. Але миша, вона ж у холоді не живе! Так що таке, Біда без буржуєк, Олеже..." Артем Полежака