ПРОВІСНИКИ НОВОЇ БУРІ Нещодавно слідами холодноярців*, рівно через століття, у вічність пішов нескорений Ігор Гуменюк. Це був одинокий спалах революційного націоналізму в болоті угодовства, який, я вважаю, матиме далекосяжні наслідки. Після 2014-го багато-хто став на шлях конформізму відносно правлячого режиму та ліберальної ідеології в Україні, і правлячі псевдоеліти стали розглядати націоналістів як свої "охоронні загони", яких можна використостувати у війні з Росією, і які більше не несуть загрози їх власному пануванню. Націоналізм на початку розумів себе як єдино правильне та революційне учення. Ідеї не в'януть. Відкрийте "Кобзар": “Ні жuда, ні ляхa”, а в степах Украйни - О боже мій милий - блисне булава!”. "Націоналізм" Донцова як і століття тому стверджує волю за осоновний закон життя і батожить все тих же меншовартісних самокастратів, космополітів, провансальців, що моляться на Європу. Ми вгадуємо в них наших опонентів-сучасників. Однак люди - не ідеї. Людська спільнота з часом може "постаріти", і на місце фанатиків приходять кар'єристи, хабарники, угодовці. Бандерівська ОУН в 1940-му з цієї причини взяла собі означення "революційна". В нашу добу Олександр Музичко (Сашко Білий), Олег Мужчиль (Лісник) та Ігор Гуменюк (Дубенко) увійшли до пантеону націоналістів-революціонерів, що прийняли смерть за переконання і стали символами безкомпромісності. Викажіть своє ставлення до цих людей, і можна безпомилково сказати, хто ви. Всякий, хто умом чи становищем пов'язаний з нинішнім ладом не зможе публічно, без "але" назвати їх героями. Йому треба буде складати хитромудрі конструкції, щоб якось виправдати охоронців режиму. Дуже вдалу систему для цього придумано відразу після Майдану. Урядові будівлі охороняють відтоді не просто "мєнти", а "ветерани". На місцях - те саме. І в критичні моменти революція тепер щоразу ітиме по головах таких ветеранів під свист прикоритної преси і посполитих мазохістів. Ніби нема у солдата іншого вибору. Я стільки виправдань наслухався від своїх конвоїрів під час перебування у СІЗО, що з них можна скласти окрему брошуру-цитатник. Їм було незручно вести мене попід руки до суду, бо злочинцями вважали їх, а немене. Навіть зеки не люблять осуду, прокльонів від потерпілих, а ці хлопці - поготів. Я неодмінно відповідав їм: "У вас є ВИБІР". Навіть призваний на строкову службу у внутрішні війська/НГУ 27.04.2010, 01.12.2013 чи 31.08.2015 міг не виконувати наказ, відступитись, коли народ реалізує своє право на опір гнобленню. В такі моменти, виконуючи наказ по охороні режиму, ви точно і без помилок є ворогом України. Якщо за вашою спиною нардепи приймають план розчленування України, як мінімум, треба покаятись і скласти зброю. Сотник надвірної міліції Умані Іван Гонта зробив правильний вибір, коли до міста прийшли козаки Залізняка. Я не знаю і не хочу знати нікого із загиблих з боку охоронців внутрішньо-окупаційного режиму, що здійснює геноцид українців. Уявлення, приміром, не маю, як звуть СБУшника, який загинув при штурмі будинку "Лісника". Та й ніхто без підготовки не назве тут його ім'я. Такий його вибір: бути перешкодою в історії героя. Імена героїв-революціонерів, натомість, ніколи не згаснуть. На наших очах витворюється новітній міф. Їх слідами підуть нові борці за Соборну Самостійну Українську Державу. ______________________________ *Мається на увазі повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» 9 лютого 1923 року у Лук'янівській тюрмі з спробою визволення. http://surl.li/ebbmg