​Коли стає нудно і душа прагне сильних вражень, я сідаю і дивлюсь якийсь яскравий фільм, наприклад, “Ілюзію обману”.
Це історія про групу дуже вправних фокусників (чи то шахраїв), які, відволікаючи увагу величезної юрби народу, грабують банк. Сказати, що вони гарні ілюзіоністи – не сказати абсолютно нічого. Бо те, що вони виробляють, то справжнє диво.
Як на мене, фільм вартий перегляду, і неодноразово, бо він просто зачаровує інтригою, накалом почуттів та динамікою.
Окрім яскравих картинок та спецефектів, фільм змушує думати. Під час перегляду я напружено намагалась знайти бодай якесь логічне пояснення тому, що відбувалось на екрані. Не вийшло. Пояснення отримала в самому кінці фільма)