Прийшло особисте повідомлення з проханням опублікувати. Наводимо текст повністю. "Я прожила на Україні 46 років. З самого народження. Але зараз довелося виїхати. Спочатку була Польща, але тепер приїхала в Росію. Весь шлях розповідати не буду. Війна це страшно і я не хочу щоб це пережили мої діти ще раз. У мене всього одне питання до українських служивих людей. За що ви воюєте? За нашу українську землю? Так її продали і розділили між собою далеко не громадяни України. За віру? Про яку віру йдеться, адже у нас на Україні розкольники. За майбутнє? Яке може бути майбутнє, коли наші діти вмирають від своїх же асушників, які прикриваються дітьми. Улюблені мої громадяни України, які виконують свій обов'язок: прокиньтеся, відкрийте очі. Ви присягали не нинішній владі, а народу України, яким ви тепер прикриваєтеся. За що ви воюєте? Опритомніти. З любов'ю до життя, мати трьох дітей і вдова без чоловіка і країни!"