DAY 1876 Spring, Summer, Fall, Winter... and Spring (봄 여름 가을 겨울 그리고 봄) ця зима була важка для всіх. ми знали, що за якийсь час mental health crisis накриє нас всіх глобально. для мене ця зима була найхолодніша, при чому я зовсім не мерзляк, а в Торонто не так й погано все було цього року, кілька снігопадів, кілька сніжних буранів, нічого за межами звичайної канадської зими в південному Онтаріо. але боже як же я рада, що дозволила собі взяти довгу “відпустку-staycation”. я кожен рік намагаюсь планувати перерву з Різдва і до кінця січня приблизно, але цього року вирішила не брати проекти аж до кінця березня. серед інших проектів довелось сказати “ні” другому сезону Pachinko, на якому я так сильно хотіла працювати. натомість я обрала себе та своє ментальне здоров’я. звичайно трохи тупо писати про все це, коли війна в Україні все ще триває, коли кожен день вмирають люди, коли русня досі існує. але пам’ятаємо, що “маску спочатку на себе”. в мене стався ще один нервовий зрив після закінчення зйомок в грудні, але я нарешті хоча б навчилась слухати своє тіло і голову і вчасно заповзла в свою раковину та перезимувала там чергову хвилю депресії. за 2022 рік в мене (як і в багатьох з вас, я впевнена) дуже сильно змінилось ставлення до (свого) життя в цілому, в голові досі йде складна операція "переоцінка цінностей". це впливає на мої майбутні плани щодо роботи також, бо це величезна частина мого життя. я здивувалась як легко було сказати "ні" омріяному проекту, навіть після того як мені сказали, шо можливо треба навіть буде поїхати в Південну Корею на частину зйомок (Pachinko). крутих кіно та серіалів багато і ще буде, а я в себе одна. в останній день лютого (місяця, який для українців триває вже більше року) ми з моїм кращим другом завели собаку. я дуже дуже давно про це мріяла, але постійно відкладала через багато факторів: робота з божевільним графіком, маленька квартира, відповідальність за живу істоту знову ж таки. але такі часи, шо постійно здається шо кінець світу наступного вівторка і затягувати жити та робити що хочеться (в адекватному сенсі ггг) часу залишається все менше. наступного тижня чекаю на підтвердження знімального проекту (якийсь ромком для нетфліксу заповнити квоту, нічого цікавого, просто робота). 1st AD з січня писав мені і казав шо я можу сама обирати шо робити - floor 3rd AD or trailers, аби я погодилась з ним працювати. продакшн, правда, як завжди запропонував гонорар нижче, ніж я зазвичай отримую (нічого нового). я посміялась і сказала шо крім того, шо я не працюю за нижчий гонорар, мені ще й машина потрібна, бо такий в мене контракт. 1st AD не сперечався взагалі і сказав, що ні в якому випадку не просить мене працювати за менші гроші, і що він сам вестиме переговори за мій контракт. ніби все підтвердили, але я просто не довіряю нічому поки не підпишу шось 😬 я обрала позицію в трейлерах, бо так я зможу собаку брати з собою на роботу 🐶 старт 20 березня, в перший день весни. сподіваюсь я готова повертатись, бо як відомо дрони самі на себе гроші не здадуть! хагз та не забувайте піклуватись про себе 🙌