Сьогодні відповідаємо на питання Ірини: «Як реагувати на питання про сімейний стан, ненаявність дітей та мої плани відносно цього?».

Нещодавно ми разом із громадською організацією «Центр зайнятості Вільних людей» випустили матеріал із найяскравішими прикладами непрофесійної поведінки рекрутерів під час інтерв’ю (а те, що описала Ірина, — це приклад саме такої поведінки) — від незручних та чутливих запитань до відкритої дискримінації.

❗️ Запитання про планування сім’ї і шлюбний статус — найпопулярніші. Ми спитали експертів, як, на їхню думку, варто реагувати на такі питання на співбесіді.

Лора Гасай, кар’єрна консультантка проекту RIZNA:

«Незручні питання ми чуємо будь-де, і співбесіда одне з таких місць. І незручність одна кандидатка відчує, інша — ні. Я умовно залишу за дужками якість поставленого питання і повагу чи неповагу до кандидатки. Умовно там все ок. Але якщо жінка відчула, що для неї це запитання принизливе, то варто про це просто сказати. Також можна уточнити, навіщо ставиться таке питання, щоб зрозуміти і, можливо, все ж таки відповісти. Якщо після уточнень ви і далі не готові відповідати, варто пояснити свою позицію (чому вас це ображає) і попросити перейти до іншого питання.

Я б не вишукувала, про що таке насправді потенційний роботодавець вас питає. Бо він може реально не вкладати у питання нічого принижуючого. А от не дозволяти собі бути приниженим — це вже вибір кожного. Саме про це ми й говоримо та пропрацьовуємо у проекті RIZNA з його учасницями — як свідомо проходити інтерв’ю та відповідати, коли тобі здається, що з цим питанням щось не так. Це як у прислів’ї: «Неможливо образити, можна лише образитися». Так і з відповідальністю перед собою — відповідати чи ні. Бажаю бути свідомими будь-де».

Анна Мазур, CEO Happy Monday:

«Складні і неадекватні питання трапляються. Часом людина, яка проводить співбесіду, просто не розуміє, у чому тут проблема, або розуміє, але вважає, що все одно має право ставити такі питання, бо це важливо для бізнесу. Нещодавно мала ситуацію, коли кандидатка відмовилась від роботи через те, що на співбесіді після досить довгого процесу відбору її запитали про декрет. Вона вирішила не співпрацювати з компанією, про що відверто заявила. Скажу чесно — для компанії це був дорогий урок, і думаю, що наступний раз вони замисляться, чи питати про таке.

При цьому я не закликаю грюкати дверима, якщо вам задають незручні питання. Ви маєте вирішити виключно для себе – прийнятно це для вас чи ні. І діяти відповідно. Але, на мій погляд, співбесіда — це двосторонній процес, у якому кожен учасник вирішує, чи продовжувати співпрацю.

Такі дискримінаційні питання найчастіше можна (але не завжди) розцінювати як ціннісний маркер організації. Універсального рецепту, як відповідати на такі питання, немає. Якщо вам цікава компанія і решта співбесіди проходить адекватно, то варто все ж умовно пробачити компанію і спробувати зрозуміти, чому і навіщо компанія таке питає.

Наприклад, у компанії може не бути можливостей гнучкого графіку, зате є культура постійної позаурочної роботи або постійних відряджень, що насправді може бути зовсім некомфортним моментом у роботі для молодої мами. Але замість того, щоб попередити прямо про таку ситуацію, рекрутер може заходити зі сторони і питати про сім’ю, декрет, пріоритети тощо.

Пам’ятайте: ви завжди можете запитати, чому це питання важливе для прийняття рішення про працевлаштування. Якщо у вас складається діалог і розуміння, то такий підхід буде більш ніж прийнятним. Головне — не починати агресувати одразу, це точно нікому не піде на користь. Але якщо вам некомфортно вже на етапі співбесіди, ви не розумієте позицію компанії і чому вас питають те, що питають, то пересилювати себе і запевнювати, що це норма, певно, теж не потрібно».