​​Святкування 23 лютого – це не лише прихильність до совка. Усе складніше

Зараз спробую пояснити, чому одні люди не можуть відмовитися від святкування 23 лютого, а для інших це свято є абсолютно неприйнятним. Одна лиш прихильність до совка нічого не пояснює, все складніше. Кожне свято, яке святкує суспільство, є втіленням важливих для суспільства цінностей. Пізньорадянське зневірене суспільство чітко розуміло, з якою цінністю пов'язане 23 лютого (а так само 8 березня) — із непозбувною та вічною цінністю ініціації.

Ініціація є не просто принесеною, але й прийнятою суспільством жертвою. Ось чому спроби переглянути спадщину Майдану будуть зустрічати неймовірний спротив: це означає, що суспільство заднім числом намагається відмовитися від прийняття жертви, і таке суспільство виглядає порушником неписаного соціального контракту між ним та індивідом



Блог громадського діяча Валерія Пекаря