​​«Сила Путіна – в слабкості Зеленського»

У кожному своєму зверненні до громадян Володимир Зеленський говорить про необхідність якнайшвидшого завершення війни. І це зрозуміло. Новому президенту нічим похвалитися навіть перед власними прихильниками. Велика частина пропонованих ним змін є катастрофічно непопулярними. Українці виступають проти відкриття ринку землі - я навіть не стверджую, правильно це чи ні, це просто даність. У влади немає можливості знизити комунальні тарифи. Більшість в парламенті розсипається з огидними скандалами. І це тільки початок ерозії дилетантської влади. Що залишається Зеленському? Говорити про мир. Хто може бути проти миру? Чому про мир не можна говорити з Путіним?

Зеленський не може - та й не хоче - вибудовувати відносини з Путіним на рівних. Він постійно ініціює спілкування з російським президентом, а в результаті цього спілкування виграє тільки Путін. Зеленський часто говорить про необхідність закінчити війну, але ніколи не говорить про те, як саме він хоче її закінчити. А адже це і є найголовніше. Саме від цього залежить майбутнє нашої країни. Саме від цього залежить, чи стануть знову вбивати українців і чи не опиняться окупованими нові регіони України. Нам потрібні не слова про закінчення війни. Нам потрібен чіткий, прозорий і зрозумілий план її закінчення. Це може бути план перемир'я. Це може бути план перемоги. Але це не може бути план капітуляції перед ворогом. Капітуляція - це не мир. Капітуляція - це пролог до вибуху в самій країні, ця умова для нових територіальних захоплень. Капітуляція - це війна.


Блог журналіста Віталія Портникова