​​Зеленський вплутався у бій, в якому не переможе

Зеленський добра, хороша людина, майже мій ровесник. Я був би не проти мати такого друга. Він не зрадник, не падлюка, він з почуттями і переживаннями, з людськими реакціями. Не чинуша, не зарозумілий і не лайно. Дружити, базікати, випивати з ним мені було б цікаво. У мирний час. І якби я мав можливість мати такого друга, як і взаємно, - я б не радів його походу в президенти України. Я б його як міг від цього відмовляв, казав, що «тільки через мій труп», саме як друг відмовляє хорошу людину від смертельного трюку на куражі. І картав би себе останніми словами, якби мені це не вдалося.

Володимир вплутався в бій, в якому він не може стати переможцем. Це не вистава, не рестлінг - це фул файтинг. Переплутана арена. Виходячи проти звірів-бійців, не з чуток знайомих з кров'ю, з гілочкою миру, ти повинен розуміти, чим це закінчиться. Ні, не так. Розуміючи, чим все закінчиться, на фул файтинг з гілочкою не виходять. Це самогубство без варіантів.

Путін - безжалісний досвідчений мисливець, він такого підходу до себе не пробачить. «Президент миру» в Україні для нього - всього лише релевантна жертва, шанс на вирішальний кидок. Він кинеться на нас: по-моєму, це просто без варіантів. Акули відчувають запах крові мирних купальщиків, і останні можуть при цьому веселитися, пірнати, навіть гратися з акулою, не розуміючи, що приречені.


Блог журналіста Айдера Муждабаєва