​​Нові обличчя у Верховній Раді – лиш імітація «вихідців з простого народу»

Тренінги партійного єднання в Трускавці, призначення 12 апостолів, які мають забезпечувати комунікацію депутатів з керівництвом, обіцянки до кінця року запровадити ринок землі та розпочати глибинні реформи - то все «фішечки» для відволікання уваги. А на ділі спостерігаємо спроби розправи над київським самоврядуванням, в яких активну участь взяв голова Офісу президента Андрій Богдан, показове мовчання у відповідь на гучний скандал навколо Окружного Адміністративного суду і концентрацію всієї влади в єдиному центрі, за яким невідомо хто стоїть.

От ви знаєте, хто де-факто керує країною? Хто розробляє стратегію наступу? Хто керує інформаційними кампаніями та запускає димові завіси? Якщо над однопартійною парламентською гілкою влади стоять «апостоли», то хто в них «месія», «гуру», «великий отець»? В будь-який момент президент матиме конституційну більшість. І якщо за зняття депутатської недоторканності, референдумізацію всієї країни та інші інноваційні «няшки» завжди можна наскирдувати голосів серед самовисуванців-мажоритарників та проукраїнських партій, то за виконання Мінських угод, закріплення в Конституції особливого статусу Донбасу та вилучення звідти пунктів про невідворотність курсу на ЄС і НАТО завжди можна досягти консенсусу з партією Бойко-Медведчука. Основний підсумок виборів до Верховної Ради - президент Зеленський тепер може все. Одних це лякає, а інших – збуджує

Блог психолога Лариси Волошиної