Зараз всі навколо тільки й говорять про те, як «хайпує» шаурма. Навіть у Forbes вийшла стаття. Ось кілька моїх роздумів на тему: 🌯 Це не щось абсолютно нове, шаурма популярна в Україні вже кілька десятків років, з 90-их. Більш того, шаурма - чи не єдина страва, яка стала національним стріт-фудом. Нам може це подобатися або ні, але це факт: біля переходів та метро в різних містах ми не бачимо МАФів з варениками або млинцями: в 90% випадків в них готують шаурму. 4 роки тому ми з «БПШ» вивели шаурму «з підпілля», показали, що її можна готувати не лише в МАФ-ах на зупинці, але й в інстаграмних закладах з відкритою кухнею, прозорими процесами приготування, дотриманням всіх санітарних стандартів. Результат: 1500 чеків в день на першій локації. І зараз – успішна мережа, яка нараховує 12 закладів. Згодом цю ідею підхопили колеги по ринку, і зараз ми бачимо, що цей концепт шаурми як гастрономічного продукту розвивають в інших закладах різного цінового сегмента. 🌯 За «чергою» стоїть купа чинників від концепції, меню, якості продукт, сервісу, маркетинг-орієнтованого підходу до банальної удачі, адже насправді підтвердити або заперечити будь-яку бізнесову гіпотезу можна тільки в умовах реального ринку. І якщо черга стоїть до закладу в перший день, і в перший рік, і на четвертий рік з моменту відкриття, це означає, що гіпотеза була вдалою. Як це відбувається у нас в «БПШ». 🌯 Чим більше крутих монопродуктових концепцій з’являється, тим краще. Ринок вирішить, що з цього справді вартує уваги. forbes.ua/company…23-10917