Сьогодні рік, як живу в Києві. Періодично, коли йду по місту зупиняюсь, бо на мене падає, як вода в водопаді усвідомлення, що «я живу в Києві». Періодично справді забуваю, що живу не в Харкові. Забуваю, що в Києв приїхав не по справах на пару днів, а живу тут. Звичайно, що сумую сильно за Харковом. Але прийняв той факт, що наврядче повернусь в Харків жити. Боляче, але правдиво. Хоча харків‘янин це стан душі і кращого міста для життя, ніж Харків немає. Це беззаперечна аксіома. Доречі про Харків і харків‘ян. У нас тут стався неочікуваний творчий метч двох харків’ян в Києві. Спочатку ми з Настею зробили мені фотосет. Мені дуже зайшло, як вона бачить кадр. Подивіться на фото блогу — це робота Насті. А потім ми зробили відео для харківського медіа ЛЮК про те, що кияни знають про Харків і харків’ян. Прикріпляю відео, якщо ще його не бачили. Вийшло круто. Якщо сподобалось, то можете поділитись в Інстаграм або ТікТок. Розкажіть, як ваше життя змінилось через війну. Залишились в Україні чи виїхали, плануєте повернутись чи вирішили залишитись закордоном або в іншому місті. І гарних вихідних🖤🫶