«Завтра, завтра, завтра» Ґабріель Зевін Що ви бачите перед собою - це скарб. Не чекаючи нічого особливого, я натрапила на найкращу книгу за цей, а може і за декілька минулих років. Сейді та Сем друзі з дитинства, їх обʼєднує любов до компʼютерних ігор, і не дивно, що згодом вони створюють свою власну гру, а потім і свою власну компанію. Але сказати про це ось так, це не сказати аж ні про що. Бо в цієї книги не тільки цікава, дійсна наче ігрова структура, але ще й стільки глибини, стільки подій, наче авторка приховала цілий всесвіт за її обкладинкою. Місцями читати було трохи боляче і сумно, але ж як і у реальному житті, не можливо розповісти історію успіху, дружби та кохання без втрат та розчарувань. Але тут не буде навмисних маніпуляцій емоціями, просто shit happens, кому як не нам цього не знати. Найвища ознака якості для мене, коли книгу не хочеться закінчувати. Як би не було цікаво чим все закінчиться, я навмисно читала потроху, щоб розтягнути цей кайф від справжньої знахідки. Ілюмінація 10/10🔅