Весно, що за чудо ти Твориш в мойій груди! Чи твій поклик з мертвоти Й серце к жизні будить? Вчора тлів мов Лазар я В горя домовині — Що ж се за нова зоря Міні блисла нині? Дивний голос мя кудись Кличе — тут то, ген то: «Встань, прокинь ся, пробудись Vivere memento!» (c) Іван Франко. З циклу «З вершин і низин». 1893 #лінгвістичне👄