Важно повірити, але я все ще займаюсь тут щодня. Мене вже знають сусіди, я потроху стараюсь розмовляти з ними португальською, і, з їх підтримкою, це виходить. А ще — гладити песиків! Це найкраща частина тренування. І глибоко дихати, впускаючи в себе запах вогкої землі, трави і свіжості.
Восени в Лісабоні дощить майже щодня, тому обрати такий сонячний момент стає важче. І тому — цінніше.