Мій улюблений фрагмент, який найбільш точно описує кохання (яке ніколи не буває з першого погляду). “Вперше я побачив Сьюзі [майбутню дружину] в Музеї Вікторії та Альберта у Лондоні. І коли вона зайшла, я побачив усе, чим був одержимий усі роки. Фотографії кінозірок: Дженні Егаттер у біллабонгу, Аніту Екберг у фонтані, Елі Макгроу в її чорних панчохах. Зображення з телевізора, коли я був дитиною: Барбара Еден, Елізабет Монтгомері та Ебігейл, змагання «Міс Світу», Мерилін Монро, Дженніфер Джонс, Бо Дерек, Енджі Дікінсон у ролі жінки-поліцейської, Марі Фальконетті, Сюзі Кватро, балерини Великого театру та російські гімнастки, “Диво-жінка” та “Барбарелла”, супермоделі. Усі нескінченні, неможливі фантазії: молоді дівчата в басейні Вангаратта, які лежать на гарячому бетоні, “Походження світу” Курбе, миска з молоком Батая, кільце в носі Джин Сіммонс. Все те, що я чув, бачив і читав: телевізійна реклама, банери та модні розвороти, жінка-місяця у Playboy, Керолайн Джонс, яка вмирає на руках у Елвіса, Джекі О в траурі, фея Дінь-Дінь з шухляди… Весь безперервний, нескінчений потік еротичних даних злився в один момент в одній великій аварії. І я був втрачений. Назавжди” (с) Нік Кейв. 20000 Days On Earth (2014) #psychoanalysis