Посвящается всем матерям ждущим своих сыновей с войны нелюдей с Людьми Мамо, не читай мої вірші. Я пишу як воду виливаю. Я водою тою відмиваю і минуле, і важкі гріхи. Мамо, не читай мої вірші. Що іще про мене ти не знаєш? Коли любиш - значить не страждаєш, тож любов свою побережи. Скоро дев'ять місяців шляху. Колихаю душу невгамовну. Муки вириваються назовні, демони мої створили бунт. Хтось у серці наказав "Пиши!" Ти не слухай інших, якщо можеш. У людей немає ззовні Бога, а буває, що нема в душі. Мамо, тільки день один, не дні. Ти зі мною чистим оживаєш. Я тебе люблю і ти це знаєш. Тільки не читай мої вірші. Автор ✍️ Стас Домбровский Перевод Андрiй Хаецький Музыка Nekiy Niko Видео Орест https://youtu.be/YxoejQ1J9qY