З молодших класів однією з моїх найулюбленіших пісень була "Козацькому роду нема переводу". Музика – Миколи Балеми, слова – Мирослава Воньо і Петра Карася. Співали ми її в ансамблі "Малинова криниця" під керівництвом жінки-вогня Ольги Григорівни Янкової. Сьогодні ця пісня отримала нове життя і новий сенс, сьогодні я її співаю по-іншому. Бо сьогодняшні українські козаки – це вже не давні предки, а наші близькі люди з крові і плоті, котрі кожного дня захищають нас на передовій. Ця пісня для них. Бережіть себе, хлопці, бережіть Україну Повертайтеся з Перемогою! З Днем Незалежності, моя Україно! 🇺🇦❤️