Сліпер-бас - унікальний, чисто індійський транспортний засіб! Лежиш собі горизонтальненько всередині на полиці, а воно само їде! Ось і я сьогодні так. 16 годин, 600 км, 15 баксів. Всього три цифри - а скільки можна зробити висновків про індійську реальність! 😁 ➕pro: - попри все, досить швидкий вид транспорту (всі пропускають розлючений автобус на трасі, то він усіх і обганяє. А те шо швидкості в цілому невеликі - то живіть із цим. Або летіть ✈️) -на відміну від потягів, квиток можна купити день-у-день, хоч за півгодини (але depends on). Онлайн-агрегатори типу redbus, yatra, makemytrip добре інформують про рейси, але часто мають проблеми з оплатою неіндійськими картками... Кеш і тревел-агенції рулять! - хороше покриття, мережа маршрутів між всіма більш-менш великими містами. Особливо на середні відстані, 500-1000 км, не далі. Тож для того щоб проїхати, від Гоа до Пушкару, треба буде взяти два рейси та зробити пересадку в Мумбаї. - дешевше ніж літак. 1000 км будуть коштувати всього +- $30! -комфортно, утч в сенсі відсутньості індійських залізничних натовпів 👨‍👨‍👧‍👦. Всі собі сидять/лежать на поличках згідно куплених місць, із вагона в тамбур не шаряться). Іноді на зупиках можуть зайти продавці снеков. ➖contra: -це повільніше ніж літаком -це дорожче ніж сліпер-клас потягу (і майже так само як АС-класи там же) -нема де походити-погуляти, лежи собі всі 16 годин з перервами на зупинки. -у більшості басів немає туалетів (як плюс - їми в них і не тхне) - потрібно чекати rest stop (раз на кілька годин, там і попити-поїсти заодно є нагода). Ну або персонально проситися у водія щоб зупинив. Форейнерам зазвичай не відмовляють. -відсутність стандартів -- тож чистота та комфорт сильно залежать від конкретної компанії - перевіряйте попередньо рейтинг та відгуки на агрегаторах. -у кондиціонованих басах буває ДУЖЕ холодно (це загальна азіатська історія - просто тому що можуть! - тож утеплюйтесь шаликами, шкарпетками, шо в кого є. Лайфхак зі скотчем -тут) - не їздять по Гімалаях! Це типу небезпечно 🤷‍♀. (Або 🤢) #india