Друзі, бачу навколо себе багато розгублених людей в тривозі... Як кризовий психолог ділюся особистим досвідом, як зарадити розпачу і безсиллю. 1. Ви не можете контролювати ВСЮ ситуацію, прийміть це. АЛЕ Ви можете зробити прості кроки для власної безпеки: набрати води, піти в укриття, вибрати безпечніше місце в житлі тощо. З мого досвіду супроводу біженців у 2014 найкраще почувались не ті, які намагались вибудувати стратегію "як то воно буде", а ті, які знали, що зроблять зараз, завтра. Дітям також безпечніше, коли батьки впевнені в наступному кроці, а не коли вони в розпачі намагаються передбачити завтрашні події,що зробити неможливо по умовчанню. 2. Дбайте про фізичний стан: пийте воду, вживайте вуглеводи, тепле пиття, дихайте, при сильній тривозі - перерахуйте предмети, що поруч, це допоможе створити відчуття контролю. Обійміть себе руками, поплескайте по своєму тілу, струсіть кінцівками. Під час атак, коли ви у сховищах, у вашому тілі виробляються гормони стресу, які не знаходять розрядки, бо ви не можете зараз "дати здачі". Тому виникають тремтіння, сердцебиття. Тіло готується до бою. Це вроджена тисячолітня реакція людини як виду. Присядьте 10 разів, стисніть і розтисніть кулаки, відтискайтесь від стіни. Будь-які цілеспрямовані рухи розвантажать напруження в тілі та звільнять мозок. Не прагніть контролю, бо це ілюзія. Але зазмелення, фокусування на тому, що навколо вас, допоможе вашому мозку стабілізувати тривогу, зорієнтуватись. Робіть це. 3. Допомагайте іншим. Не забувайте про власну безпеку, але досвід колег, що супроводжували чеченських біженців, говорить, що найкраще адаптувались ті, хто допомагав своїй спільноті. Діліться інформацією, їжею, речами, підтримуйте близьких. Не намагайтесь "бути спокійними" - в цій ситуації це не природньо, але говоріть собі: "Я хвилююсь, але це нормально. Я можу з цим справитись. Прямо зараз я можу зробити ось це... (випити стакан води, поправити ковдру тощо). 4. Інформаційна гігієна. Читайте інформацію лише з перевірених джерел. Якщо відчуваєте надто сильну тривогу, перевіряйте лише важливі сигнали - про повітряні атаки, тимчасово перестаньте передивлятись відео бойових дій. Поверніться до кроків, що вище, подбайте про фізичний стан, зробіть щось просте, допоможіть тим, хто поруч, дбаючи про безпеку. Сподіваюсь, що цей пост допоможе вам, але це і мій спосіб бути корисною тим, що я знаю.