Цитаты из аудиокниг: кто сказал, что в аудиокнигах нельзя подчеркивать важное?
/Notes from audiobooks.
No paper in a book should not stop you from highlighting your lines./
Замість говорити, про що книжки, фільми й серіали, які я прочитала (це не помилка, фільми й серіали я також читаю), ліпше розповідатиму, як я їх прочитала. Справа в тім, що чим далі, тим менше снаги й узагалі будь-якого права я відчуваю комусь щось рекомендувати. По собі знаю, що фрази типу «Ти обов’язково маєш це прочитати» і «Як? Ти досі цього не читала?» часто відчуваются як психологічні ляпаси, які кепсько допомагають фільтрувати й аналізувати вхідний потік текстів. А все тому, що читання станом на 2019 рік — річ інтимна. Ера маст-вочів і маст-рідів у минулому давно. Усі начитані по-різному й по-своєму. Це ані добре, ні погано. Це просто надто багато текстів довкола.
Відтак, якщо я розказуватиму, як мені прочиталося і показуватиму, що із того вийшло, у вас буде більше правди на руках, аби самостійно вирішити, чи заносити той чи інший текст в свої читацькі списки. Цілком можливо, що вам зовсім не треба читати те, що я читаю. Зізнаюся чесно, я не знаю і знати не можу, що вам насправді треба, тим більше читати. Я навіть не завжди знаю, що треба мені, у тому числі читати. Тому просто продовжую читати, коли можу, усе, що хочу. Без жодних зобов’язань та рекомендацій. Так, наприклад, я прочитала Ейфорію:
~~ дізналась про неї із подкасту Книжковий базар від Анастасії Завозової ~~
~~ купила дві її версії — аудіо на audible й електронну на amazon kindle: це в мене основний спосіб читання, дуже зручно, хоча, так, увдічі дорожче ~~
~~ законспектувала її у вигляді блоксхеми-цитатника; справа в тому, що в тексті я завжди відшукую щонайменше дві речі: (1) каркас, ключову вісь, на якій тримається весь текст — ключове (ключове для мене) слово чи речення, яке часто, хоч і не завжди, у тексті є в готовому вигляді (в Ейфорії саме так, і воно — центр моєї схеми-цитатника) і (2) цікаві дрібки — звороти, формулювання, словечки, шматки діалогів, метафори; я їх збираю як мушлі й несу в свої блокноти ~~
~~ поставила їй 10 з 10: якби мене запитали, чому 10, я б відповіла максимально тупо й необ’єктивно: бо для мене це — 10 ~~
~~ походила після неї по кількох оглядах та рецензіях, знайшла вірш, який кілька разів згадує головна героїня: вкладаю на все це посилання нижче в тапальні кнопки ~~
На сьогодні все. And may the narrative be with you. 🙏🏼