⚡️Про звільнення Херсону Кілька тижнів тому українська влада оголосила про швидкий контрнаступ зі звільнення Херсонської області. Однак, відкрите проголошення владою контрнаступу на півдні містило елемент військової гри. У відповідь на цю заяву росія перевела туди резерви та деякі підрозділи, які раніше були дислоковані на сході України. Це послабило позиції противника на сході та підвищіло наші шанси на успіх під час наступу на Харківщині. Україна заманила значну кількість російських військ на правобережний плацдарм. Там вони повністю залежать від двох автомобільних та одного залізничного мостів через Дніпро. Українські військові протягом останніх двох тижнів майже щодня завдавали ударів по цих мостах, затискаючи російські підрозділи на правому березі з незначними шансами на відступ. Однією з цілей української армії цими діями є знищення матеріально-технічного забезпечення противника. Без мостів російська армія не може в адекватній мірі поповнювати боєприпаси, продовольство, особовий склад і техніку, а подальші удари завдаються по складах, штабах і зосередженнях військ. Головна мета українського Генштабу – виснажити ворога на правому березі, позбавивши його фізичної та психічної спроможності вести бойові дії та змусити здатися. Така тактика відповідає філософії українського командування з 24 лютого – збереження життя своїх бійців. Вимотування ворога замість масштабних боїв допомагає зберегти людський ресурс української армії.  Ми могли б почати операцію зі звільнення Херсону в негайному порядку, але це не відповідатиме нашій філософії, адже призведе до великих втрат. Ми не воюємо як росія. Ми будемо звільнювати всі території України, але не жертвуючи всім та всіма. Нехай не будуть себе відчувати полишеними ті люди, що живуть під окупацією. Про вас всі памятають та чекають воз'єднання з вами. У вас нелегка доля, але життя наших хлопців вартує того, щоб чекати. Наша наступальна операція на сході дійсно пожвавила дискусію серед наших союзників. Може Ройтерс і не знає всього і видає деякі домисли за істину, але наш успіх на сході дійсно демонструє Заходу, що українці здатні вести приголомшливий за успіхом наступ, що нам варто допомагати саме звільнювати, а не стримувати. Подібний успіх наближає день, коли і Херсон буде звільнено. Ми будемо намагатись звільнити його до кінця року, але варто зважати і на побічні фактори. Якщо росія пріоритезує збереження контролю над Херсоном і не буде дивитись на ціну, то ситуація дещо ускладниться на цьому напрямку, але у підсумку призведе до проривів на інших напрямках (приміром Запорізький), що призведе до подальшого логістичного колапсу і до звільнення Херсону. Захід може збільшити шанси української армії на успішний та більш швидкий контрнаступ.  Найлогічнішим кроком є ​​надання ще більшої кількості тих зразків озброєння, які українські війська вже опанували. Контрнаступ вимагатиме значного накопичення зброї для прориву російських лав. Враховуючи чисельну перевагу противника в озброєнні, Україні необхідно продовжувати знищувати бойові склади та перешкоджати матеріально-технічному забезпеченню Росії. Українським силам також необхідно накопичити якомога більше зброї, щоб забезпечити ефективну операцію, адже на півдні ми маємо справу з декількома лініями оборони та високою концентрацією противника на невеликому клаптику території.   Строки і метод звільнення залежать від дій та стратегії ЗСУ, від наших союзників та від впертості нашого противника, але результат буде один - звільнений Херсон.