Думки щодо візиту Сі до Мокви Керівництво Китаю на чолі з Сі, скоріш за все, знало про плани росії розпочати повномасштабну війну. Замість удару по престижу Штатів та НАТО, війна спричинила консолідацію НАТО, а для Китаю ще важливіше, що відбулось збільшення військових бюджетів Японії, Кореї та Тайваню, до зближення Індії та США в регіоні. Але навіть ці економічні та політичні збитки, які китай несе через росію, не змусять Пекін піти проти Москви, бо: росія – воєнний союзник, має ВПК, який цікавить Китай, має ядерний потенціал, що може стати у нагоді, якщо відбудеться якесь загострення із Заходом, такий союзник не завадить для балансування. росія - постачальник критичної сировини та ресурсів (мова йде про енергетику, с/г продукцію, вугілля, метали, деревина і тд.). росія – політичний союзник, має місце в Радбезі, має вплив на Близькому Сході, Кавказі, Середній Азії та Африці. Китай не зацікавлений в посиленні росії чи в ослаблені Політика КПК може змінитись лише, коли буде розуміння невідворотності краху росії або у випадку, коли буде домінувати думка, що росія вже не є потрібною та цей союз себе вичерпав і є кращі альтернативи, але наразі політика наступна – росія має зберігати керованість, підтримувати політику Китаю та постачати все необхідне для функціонування китайської економіки. Китай не за чи проти окупації, ніяким чином не зачіпає інтереси китаю і статус Криму чи Донбасу Китаю не потрібна очевидна поразка РФ, коли змінюється влади та політична орієнтація. Якщо росія зможе програти «красиво» та народ підтримає дійсну владу, то це буде влаштовувати. Пекін міг би допомогти росії, щоб та реалізувала мінімальні свої цілі у війні, але це зробити буде важко і не думаю, що можливо: Економіка Китаю в поганому стані (аксіома, нічого пояснювати не буду – треба повірити), тому просто очікувати хоч на якесь закінчення не варіант, але відкрито підтримати росію дуже складно, бо змусить піти на ще більші економічні витрати та ризики. Збільшення підтримки росії від символічного рівня до практичного призведе до того, що Китай на довгі роки втратить можливість нормалізувати економічні відносини з Європою, де ще досі в політикумі зберігається невелика частка прихильників «економіка понад усе». Це остаточно штовхне Європу в бік США, що і так відбувається в певній мірі через війну, яку розпочала росія. Для Сі ж важливо відновити динаміку економічних відносин з Європою в умовах проблем у китайські економіці. Китай тоді отримає ще більше залучення США до конфлікту між Україною та росією. Китай – головна загроза для США, а тому будь-яке залучення китайської сторони створить політичний консенсус, республіканці та демократи будуть тоді в одному човні та стануть більш рішучими. І найгірше – все це може виявитись марною тратою ресурсів, як фізичних, так і м’якої сили, репутації. Програш росії, після того, як Китай відкрито її підтримав. В таких умовах Китай отримає всі мінуси ситуації без жодних плюсів. Вихід: - Сприяти стабільності в рф, збільшувати її залежність від себе, юанізувати економіку рф, (в умовах санкцій, росії необхідна зовнішня фінансова допомога, а Китай користується цим, щоб прив’язати рф до себе ще тісніше). - Інкорпорувати наукову сферу рф в свою, максимально наживатись на зменшенні попиту на російську сировину (рф погодилася на входження Китаю у проєкти розвитку Північного шляху в Арктиці, КНР отримує можливість стати єдиним монополістом у цих стратегічних програмах розвитку, росія стає головним джерелом енергоносіїв для КНР, і при цьому буде залежною від Китаю як головного покупця в умовах, коли енергетичні зв’язки з Заходом розриваються). - Приймати участь в мирному процесі, чим підвищувати свою залученість та тим самим і авторитет великого гравця, який може бути стороною вирішення конфлікту в різних куточках світу. @@PETRARCHY