Найважливіша подія у війні з початку 2023 року - зміна позицій Заходу щодо постачання важкого озброєння в Україну Все почалося, коли Макрон вирішив надати AMX-10RC, що він назвав «легким танком». Продовженням стало рішення президента Джо Байдена та канцлера Олава Шольца про надання Україні бойових машин піхоти M2 Bradley та Marder-1. Далі стало можливо домовитись із США про постачання САУ, новітніх БТР-ів Stryker, взяти на бойове хрещення новинку – ракети GLSDB та домовитись відразу про наступну поставку M2 Bradley. Сполучене Королівство також бере участь в цій ініціативі та надає основні бойові танки Challenger-2, дві сотні одиниць бронетехніки, САУ. Тепер і Франція розглядає можливість передачі своїх основних танків. Важливість цих рішень полягає навіть не в зміні балансу сил на полі бою, а в зміні політичних оцінок перебігу війни в найближчі місяці. У окопній війні, де домінує артилерія, легкоброньована техніка не є зброєю, яка змінює правила гри. Але перед будь-якою передачею, якою б корисною не була б зброя або техніка, завжди перед країнами партнерами поставало важливе питання щодо надання Україні нового типу зброї, яке звучить так: як на це відреагує Москва? Занепокоєння щодо відповіді Росії зникли Варіантом, який довго обговорювався, було постачання зенітно-ракетного комплексу MIM-104 Patriot, а ескалація російських ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі переконала адміністрацію Байдена в нагальній необхідності розгортанні такого захисту в Україні. Тривоги щодо відповіді росії зникли, коли путін заявив, що російські ракети легко обходять батареї старих і неефективних Петріотів, тому Німеччина мало сумнівалася щодо відправки власної батареї до України. Насправді модернізована система протиповітряної оборони, побудована навколо ракет «Пейтріот», може ефективно перехоплювати російські крилаті ракети та дає можливість перехоплювати частину балістичних, тоді як здатність росії наносити масовані атаки дедалі більше зменшуватиметься через обмежене виробництво. Дилема використання дорогих ракет для перехоплення дешевих безпілотників, імпортованих з Ірану, також зникне, оскільки Україна розгорне більше мобільних зенітних груп, які можуть охоплювати всі вразливі напрямки. Російська стратегія повітряної війни проти України зазнає краху, і верхівка прекрасно усвідомлює цю перспективу, але не може винайти жодної комбінації ефективних протидій. Нездатність росії дати відповідь на військові та політичні невдачі, що накопичуються, досягла піку на початку грудня, коли Україна завдала ударів на дальній дистанції по авіабазах Дягілєво та Енгельс, де розміщені стратегічні бомбардувальники. Публіка вимагала нищівної відплати за цю першу в історії атаку на російські стратегічні активи, але нічого суттєвого не вийшло, тож наприкінці грудня по Енгельсу вдарили вдруге. Москва вирішила відмахнутися від Петріотів, та таким же чином ігнорується рішення про постачання бронетехніки. На Москву посилюється тиск - треба щось зробити, відповісти, але виходять лише потьомкінські відповіді, як от з ракетним ударом по Краматорську після українського нищівного удару по Макіївці. Вся ця гра в імітацію лише погіршує ситуацію. Наступне рішення, яке зараз приймається в західній коаліції, стосується озброєння українських військ основними бойовими танками Leopard 2 , і Москва, швидше за все, знову віддасть перевагу вдавати, що її передові системи протитанкової зброї легко нейтралізують цю загрозу. Ілюзорне або банальне небажання рф бачити та визнавати проблеми, надають Україні нову здатність не тільки позбавить росію будь-якого шансу розпочати новий наступ навесні, але й дає серйозну можливість здійснити новий прорив, можливо, у напрямку Мелітополя, який може означати вирішальний поворот у ході війна. Успіх такої операції залежатиме від наступного рішення про постачання Україні ракет, які б дали можливість вражати розташування противника на більшу глибину. @@PETRARCHY