Днями телеграм каналами облетіло відео, на якому російський солдат заходить з тилу до двох наших військових впритул, пропонував їм певний період часу здатися, але наші були дезорієнтовані та контужені, у підсумку розгубились, через що не виконали наказ скласти зброю - двоє наших загинуло. Відео не публікую. В українському інформаційному просторі почали з'являтись усілякі версії навіть від відомих та авторитетних каналів (постанова, ІПСО (інформаційно-психологічна операція), переодягнені вагнерівці). Пишу цей пост, тому що мене пробирає лють через тих людей, які паплюжать честь українців, які віддали життя за нас із вами, за наше майбутнє, за Україну. Не хочу, щоб їх вважали перевдягнутими росіянами, зеками вагнера... Коли війна закінчиться нашою перемогою, треба, щоб знайшлася політична воля та ресурси для реалізації загальноукраїнського меморіальної мережі пам'ятних плит, встановлених кожному нашому полеглому у його рідному краї. Часто пересвідчуюсь у тому, що велика частина наших громадян не вірить у наші втрати, думає, що противник представляє із себе босого туземця. Пам'ятайте, що стоїть за словосполученнями "важкі бої" та "без змін". Понад 15 тисяч плит. @@PETRARCHY