Частина ІІ Громадськість, безсумнівно, втомлена з обох сторін: росіяни через жертви, економічні проблеми та подальший призов нових солдатів, а українці – через постійні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру, але втома не означає бажання здаватись. росіяни хотіли б покласти край цьому, але поки точно не ціною повстання проти влади, яка призвала їхніх синів. Українців стримує страх, що поступка росіянам спричинить панування терору (що вже було доведено безліч разів) та ніяким чином не стане гарантією того, що росія не використає мир як передишку для подальшого відновлення наступу у майбутньому. Жодна з країн не стурбована втратою ресурсів. Відсутність ресурсів для продовження війни не може вмить змусити здатись, але може одного або обох принаймні шукати альтернативні рішення. Обидві сторони наразі воюють певним рівнем озброєння і не мають підстав вважати, що їхні поточні запаси можуть допомогти закінчити війну на їхніх умовах. У росіян є власний промисловий комплекс, який поки в якійсь мірі задовольняє потреби, є великі запаси озброєння, а також імпортована зброя з таких місць, як Іран, Північна Корея, Сербія. Україна має величезний потік зброї із Заходу, зокрема зі Сполучених Штатів та країн-членів НАТО. Це призвело до стабільної, але нескінченної війни. Якщо так триватиме й надалі, існує серйозна ймовірність втрати морального духу цивільного населення. Тому Москва намагатиметься переконатися, що її промислові підприємства та відносини залишаться недоторканими, намагаючись підірвати поставки в Україну. Україна намагатиметься переконатися, що партнери та США принаймні підтримуватимуть поставки зброї, одночасно намагаючись мінімізувати надходження зброї до росії з-за кордону. Поки Україна та її населення боїться поразки від росії, капітуляція практично неможлива, чого не можна сказати про росію. У росії вже є хвилювання, а в Україні їх надзвичайно мало. Таким чином, найбільш імовірним результатом будуть мирні переговори, вимушені внутрішніми заворушеннями та нестабільністю в одній або обох країнах. Країна з більш нестабільною внутрішньою ситуаціє та зламаним моральним духом буде більш вразлива на переговорах, інша сторона буде маніпулювати цим, використовувати внутрішній тиск на владу в іншій країні для максимізації власної вигоди на переговорах. Слід очікувати, що росіяни надалі будуть використовувати терор цивільного населення для досягнення своє мети, але їхні можливості ракетного терору поступово зменшуються, як і можливості впливати на Захід через свій інструментарій тиску. Висновок: міць кожного громадянина має значення. @@petrarchy