9 тез про Бахмутський напрямок ▪️Ворог продовжує тиснути на Бахмут, який залишається найгарячішою точкою на фронті. Інтенсивність боїв висока. Ніякого стратегічного чи тактичного значення Бахмут не має, просто для росіян взяти це місто - справа принципу, щоб хоч про якусь «перемогу» можна було б сповістити та заявити, що ініціативу у української сторони перехоплено. ▪️Ворог робить ставку на наступальні дії на Сході й продовжує пеекидати туди резерви, в той же час, накопичення сил в Білорусі відбувається повільно. Поки що цей контингент явно використовується для відтягування резервів Сил оборони України, тож очікувати в найближчі тижні активних дій з боку Білорусі не варто. Ті сили, які залучаються до тренувань достатні для тактичної операції по оволодінню географічної точки або селища – не більше.  В цілому, якщо ворог почне активно готуватися до відкриття нових ділянок фронту, це буде завчасно помітно нашій розвідці, тож новина про близькість наступальних дій з території Білорусі наврядчи буде неочікуваною. Наразі в РБ перебуває до 5 тис. військових рф, абсолютна більшість (70-90%) - мобіки. В прикордонних з нами регіонах перебуває близько 3.6-4.8 тис. білоруських військовослужбовців.  ▪️Протягом осені російські війська намагалися пробитися до міста з усіх можливих сторін. Нашим силам вдавалось відкидати противника, але на початку грудня росіяни почали нову спробу оточити Бахмут, але тепер зі сходу, намагаючись прорватися між Бахмутом та Соледаром. В цьому наступі задіяли десантно-штурмові підрозділи та мотострілецькі частини з мобілізованих.  ▪️Ворог використовує тривіальну тактику — лобові атаки за принципом, який можна описати: «просуватися вперед за будь-яку ціну». Відбувається артилерійська підготовка, після якої намагаються повторити успіх Брусилова і йдуть на штурм позицій. Противник підтримує наступ технікою, але лише на початковій фазі – далі відхід, щоб наша артилерія не встигла спрацювати +погодні складнощі. Якщо після артпідготовки, прикриття авіації та обережної підтримки технікою, піхоті не вдається зайняти наші позиції, то тоді відбувається відхід залишків сил, поповнення та повторення атаки через певний короткотривалий проміжок часу. При цьому ці атаки погано організовані, взаємодія між російськими підрозділами на низькому рівні.    ▪️Нашій обороні допомагає погода. Дощі та багнюка роблять свою справу, що не дозволяє противнику активно застосовувати бронетехніку, вона використовується як польова артилерія, як вогневі точки, а не як засіб прориву оборони. Через важкі погодні умови створюється надзвичайно складна ситуація для логістики, евакуації поранених, суцільна багнюка та антисанітарія стає причиною активного поширення хвороб. Але ці погодні умови впливають і на наших військових.   ▪️Ми маємо постійний дефіцит.  Всього завжди недостатньо, буває, що це не відчувається гостро, але нестача є завжди. Ми вимушені тримати оборону з якісною але набагато меншою кількістю важкого озброєння та підтримки. ▪️Противник вже несе значні втрати, але це не кінець. Поступово, із великими втратами, але їм вдається просуватися вперед, вибиваючи нас з позиції, роблячи для нас недоцільним залишатись на знищених позиціях, змушуючи відходити на сотню-іншу метрів назад до підготовленого наступного рубежу. ▪️Для успіху поточних оборонних та майбутніх наступальних операцій необхідно істотне розширення міжнародної допомоги. Збільшення обороноздатності є пріоритетом для всіх відомств - робота йде. Напрацювання та успіхи по різноманітних процесах є. ▪️Надалі можна очікувати лише збільшення частоти використання противником тактики "живих хвиль". Недосвідченість мобілізованих, завербованих добровольців та ув'язненних сприяє використанню цієї тактики. Ця наступальна тактика буде надалі основною до кінця війни. @@petrarchy