🇹🇷Зовнішня політика Туреччини (Part3) Формулювання європейської відповіді Як ЄС і НАТО повинні ставитися до цієї форми Realpolitik?  Тверезий погляд може допомогти зрозуміти, які червоні лінії не перетнуть навіть такі нестабільні союзники як Туреччина. Щодо Туреччини слід чітко пояснити: членство в НАТО не є єдиною зовнішньополітичною гарантією, але вона залишається, безумовно, найважливішою. У разі будь-яких сумнівів, НАТО є єдиною надійною стіною захисту від одвічного євразійського суперника Анкари - росії та гарантією стабільності від інших викликів. Те, що може здатися суперечливим -  збільшення взаємозв'язків Туреччини із росією, з точки зору Ердогана слідує логіці зближення та стримування. Його широка розбудова контактів із росією можлива лише завдяки захисту з боку НАТО. Зворотною стороною такого тверезого аналізу інтересів є розуміння того, що навіть в епоху після Ердогана, Туреччина навряд чи захоче зробити єдину ставку "все на НАТО". НАТО чи ШОС, ЄС чи ОЕС: майбутні відмінності, ймовірно, полягатимуть у різному зважуванні пріоритетів та можливостей. Тепер Європа має підготуватися до пропозиції, яка надасть Туреччині справжню європейську перспективу поза межами постійного статусу кандидата в ЄС. Чесний аналіз основної динаміки та інтересів ще не є рішенням, але його можна утворити шляхом створення  політичної пропозиції. Попереду для Туреччини вирішальні місяці. Парламентські та президентські вибори відбудуться не пізніше червня наступного року. У часи економічної та монетарної кризи шанси опозиції покласти край правлінню Ердогана після 20 років вищі, ніж будь-коли. Тепер Європа має підготуватися до пропозиції, яка надасть Туреччині справжню європейську перспективу поза межами постійного статусу кандидата в ЄС. Для цього недостатньо членства в Європейському політичному співтоваристві (ЄПС), яке сприймається як «друга ліга ЄС». Лише якщо європейська пропозиція відповідатиме мінімальним інтересам Туреччини, Анкара розглядатиме можливість перебалансування своїх зобов’язань перед альянсом. Ця перспектива буде поступовим зовнішньополітичним успіхом, який може вказати шлях до конструктивних відносин із гібридними партнерами, яких надалі буде ставати все більше. @@petrarchy