🟡 Щоб уникати помилок, потрібно набиратися досвіду; щоб набиратися досвіду, потрібно робити помилки. ⠀ Говорять, що помилки - це навіть добре, бо ж вони роблять нас сильнішими, вони нам дають цінний досвід… ⠀ Насправді, коли хтось заявляє “зате я отримав досвід”, як правило, це просто виправдання лузера. При чому, не дуже розумне виправдання. Болючі помилки в більшості випадків роблять людей слабкішими, а не сильнішими. ⠀ Для того, щоб з помилки можна було отримати хоч-якусь користь, потрібно дуже точно усвідомити - чому зробили цю помилку. Чому втратили кошти, довірили управління бізнесом непідходящому партнеру? Що саме ти зробив чи не зробив, щоб цього не сталося? В чому конкретно і чому ти помилився? Чого ти не знав про цю справу: не умів розпізнати вмілого брехуна, виявити некомпетентність, не зміг правильно передати йому справи? ⠀ Але болючий досвід - це те, на що не хочеться дивитися, це не хочеться аналізувати. Хочеться закрити очі і піти далі, списати все на “молодість”, “недосвідченість” чи “невдачу”. ⠀ ✅ Саме тому більшість людей, зазнавши поразки, втративши щось цінне, будуть діяти одним з двох способів: ⠀ 🔸 Наступати на ті ж самі граблі, намагаючись пробитися шляхом спроб та помилок. 🔸 Або взагалі зачинять для себе ці двері: “Більше я ніколи не буду довіряти, наймати…” чи щось іще. ⠀ Перший підхід залишає невелику, але надію, хоча скоріше за все принесе тільки ще більше болю. Другий “зачинення дверей” - це прямий крок до деградації, тому що чим більше досвіду отримає людина, тим більше дверей вона зачинить і перестане діяти. ⠀ ✅ Правильний шлях лише один - одночасно з деяким досвідом ти повинен отримати знання, щоб можна було осмислити досвід, зрозумівши - що саме було зроблено неправильно і чому. А зрозуміти, що ти зробив неправильно, ти можеш лише, якщо знаєш, як це повинно бути зроблено правильно. ⠀ 👆Тільки якщо болючий досвід розглянуто із застосуванням знань, цей досвід стає цінним прикладом у твоєму житті. Тоді ним можна пишатися, ним можна ділитися з іншими.