Віталій Баранов народився на Житомирщині. До 2004 року служив у Збройних силах. Звільнившись в запас, займався власною справою. У 2014-му році повернувся в армію став помічником командира 90-го окремого аеромобільно-десантного батальйону. Брав участь у боях за Донецьке летовище, у Опитному, Водяному та Пісках й був нагороджений двома орденами Богдана Хмельницького. Із січня 2015 року очолив командування батальйоном, у вересні того ж року його демобілізували у запас. Про початок широкомасштабного вторгнення Баранов дізнався у селі Катюжанка, за 50 кілометрів від столиці. Він рушив до Чорнобиля, бо розумів, що звідти «московіти» намагатимуться йти на Київ. Проаналізувавши ситуацію, повернувся додому, зібрав речовий мішок і поїхав до центру терукомплектування. В легендарного бійця вже кілька років були проблеми із серцем, проте це його не спиняло. 8 жовтня 2023 року серце підполковника зупинилося – це сталося під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому було 56.