Олексій пішов добровольцем у перші дні війни. Своїм батькам він так і не сказав, що став частиною ТрО і що рік воював на нулі. Розповідав їм про далеке і вигідне відрядження – не хотів, щоб батьки хвилювалися. "Гагарін" мав типове російське прізвище, що не розголошується. Бився за Україну, за права і свободи українців, тримав позиції під шаленими обстрілами окупантів, став одним з беззаперечних лідерів підрозділу. На останньому виході на бойове завдання "Гагарін" і двоє бійців зіткнулися у лісосмузі з групою загарбників, переодягнених в піксель ЗСУ. "Гагарін", який говорив з кришталево невиліковним російським акцентом, запитав "русские"? Ті, почувши російську вимову, відповіли "так". "Гагарін", з тим самим російським акцентом сказав, що він українець і відкрив вогонь. Орків, врешті, вибили з тієї лісосмуги. "Гагаріна" знайшли з численними кульовими пораненнями, які не давали жодного шансу на порятунок. Він ціною власного життя дав можливість відійти іншим, зазначають побратими.