И снова всеми любимая рубрика #письмаподписчиков. Спасибо за ваше доверие, я это ценю❤️

📩 «Доброго вечора, чесно - мучить вагони питань, крутяться в голові, читаються/дивляться лекціі на цю тематику, а результат, ще більше нагнітання і так болючого питання.
Натрапити на вас – це, мабуть, ланцюжок подій, що і так трапляється🙏🏻

В чому суть:
На даний момент мені 24, з 16 років втратила фактично матір, хоча досі не можемо точно знати, де вона знаходиться, з батьком чисто «ділові» відносини: все добре? -так, тато все добре - сім’я і так з дитинства розділена😣

Мала різного типу стосунки, з чоловіком набагато старшим за себе -вважала своїм ангелом-батьком, але не склалось. Зараз стосунків не хочеться, бо надто вже складно. До 22 все було добре, проблем в спілкуванні, роботі не було, а зараз є чітка зацикленість на тому всьому і втрата до останнього будь-яких подихів на життя. Хоча по житті я - оптиміст, наче той клоун, що всіх смішить, а самому не весело😔

Неможливо пропустити то минуле від себе...розуміється, а не можеться.
Вірю, що десь є мудра порада і якийсь конструктивний підхід , дякую♥️

Мой ответ ты можешь узнать, нажав на кнопку ниже👇🏻