Ізюм, Балаклія, Куп’янськ і Харківщина загалом – міста й громади, які ми звільнили. Ці слова звучать зараз. Звучать усюди. Маріуполь, Мелітополь і Херсон – також звучать, але звучатимуть іще частіше й гучніше, коли ми їх звільнимо. Донецьк, Горлівка й Луганськ – і вони звучатимуть. Джанкой, Євпаторія, Ялта – і вони також. Про чуже ми не говоримо. Звучать тільки наші слова, українські слова. Щоранку, щодня, щовечора, щоночі – протягом уже 207 днів. Звучать завдяки Збройним Силам України, завдяки Силам спеціальних операцій, завдяки ГУР, завдяки СБУ, завдяки теробороні, завдяки прикордонникам і всій системі МВС – від Нацгвардії та Нацполіції до рятувальників ДСНС. Найважливіші слова, що звучать завдяки нашим медичним працівникам і транспортникам, завдяки енергетикам і волонтерам, завдяки бійцям інформаційного фронту й освітянам, завдяки дипломатам і багатьом-багатьом іншим, хто виконує свою роботу так, що це посилює нас усіх. Посилює нашу здатність боротися й перемагати.