​​7 кроків ідеального Генпрокурора Коли Президент звільнив Ірину Венедиктову, ми сіли редакцією і подумали, що б ми хотіли від ідеального Генпрокурора. Поки ми думали, вжух — Парламент вже затвердив Андрія Костіна, а активісти не менш терміново обʼявили Костіну сувору і рішучу недовіру. Ідеальний Генпрокурор, і Генпрокурор, який влаштує всіх – речі швидше протилежні. Прокурор апріорі не може бути конформістом і просто гарним хлопцем/дівчиною, що обіймає посаду. Хочеш подобатися всім – політикам, активістам, колегам, куму – не ставай Генеральним прокурором. Для функціонування системи Генеральним прокурором має бути той, хто цю систему якщо не розуміє, то намагається зрозуміти. Ця теза багато кому не сподобається, але що ми нині маємо: майже десять останніх років українська прокуратура існує в стані перманентного експерименту, коли на зміну реформі, що не встигла закінчитися, приходить вже інша, а новий очільник офісу зачищає старі кадри, щоб завести свої. Нарешті, є мільйон речей, які для Генерального прокурора не вартують великих зусиль, але які будуть бомбічєскімі для усіх звідусюд. Ми вибрали із них сім. Ось вони: www.deadlawyers.org/7-kroki…rokurora Ми ж не громадянське суспільство, щоб заочно виносити публічний вирок. Ми колективне юридичне медіа, яке має ставити питання. І от наше питання: пане Андрію, а приходьте до нас у чат на інтервʼю поговорити під віскі про все це?