​​Над Україною знов замайоріло британське право Перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко опублікувала в Українській правді маніфест лібералізму, народжений ніби від шлюбу Мілтона Фрідмана і Айн Ренд. Не сприйміть за сарказм, бо текст і справді норм, дуже хочемо сподіватися, що Шмигаль, Гетьманцев і наш президент теж вкурсі, що вони будують таку економіку. Але Мертві юристи не були б собою, якби не побачили в цій оазі свободолюбства маленьку юридичну какаху, яку маємо приємність витягнути на осуд громадськості. Отже, говорячи про важливість верховенства права, пані Свириденко припускає, що вирішити проблему можна швидше (поки реформуються ВРП, ВККС та інші оаски), дозволивши українським підприємцям використовувати британське право, як в Казахстані. Тільки, каже, треба Конституцію нашу трошки пофіксити і все. Як кажуть в Одесі, шо я імєю вам сказать за це: 1) "британського" права не існує; 2) право Англії та Уельсу (як і інше іноземне право) десь з 1992 року можна використовувати без дозволу Кабміну і Держправовибірінспекції в договорах з нерезами, в т.ч. українськими "майже" нерезами (привіт, PLC-шкам і BV-шкам). Спори тоді можна вирішувати в арбітражі, до якого українські суди все ще мають стати дружнішими в плані енфорсменту ("британське" право не допоможе). Для внутрішнього ринку доступні третейські суди, з якими ще треба навести порядок, але механізм цілком робочий;  3) найбільші проблеми, з якими стикається бізнес в судах, виникають не з цивільного чи господарського правом (якщо вони і є, то див п. 2). Мільйонні штрафи, скасування реєстраційних дій, рейдерство -- це передусім сфери адмінстративного і податкового права, британську сову на цей глобус не натягнеш; 4) будь-які такі пропозиції без тексту пропонованого НПА -- це пук в муку.