​​Чудові розмови російських вояків від СБУ? Yep, it`s legal Від початку повномасштабного вторгнення росії ми часто бачимо в новинах перехоплені СБУ розмови окупантів. У них росіяни розповідають своїм рідним про враження від їхньої, ймовірно останньої в житті подорожі - до України, про те, як багато нового та цікавого їм вдалося накрасти, а також діляться переживаннями «як СБУ вдалось прослухати їхню попередню розмову». Нещодавно Артем Дехтяренко (речник СБУ) в одному з інтерв'ю докладніше розповів, з якою метою та як саме ведуться перехоплення. За його словами, усі дзвінки фіксуються спеціальними приладами, потім ці записи перепрослуховуються людьми і вже після отримання дозволу слідчих розмови оприлюднюються. Речник СБУ також зазначив, що такі записи згодом стануть доказами у справах про російські воєнні злочини. А в нас, відповідно, одразу питання. А як щодо допустимості таких доказів? Чи не порушується при цьому положення Конституції про таємницю телефонних розмов? Чи приймуть такі докази? Так, це вирішуватиме суд. Проте оглянемо основні аспекти. Працівники спецслужб (не кажучи про звичайних людей) не можуть раптово взяти і почати прослуховувати певних осіб, а тим паче - оприлюднювати записи їхніх розмов. Для прослуховування телефонів має бути санкція суду, а для негласних слідчих дій - відповідний дозвіл. Аудіоконтроль осіб належить до негласних слідчих дій, а за чинним КПК може стосуватися тільки тяжких та особливо тяжких статей (застосування забороненої зброї, держзрада і тп). Перед проведенням таких прихованих аудіозаписів спецслужби отримують від слідчого або прокурора спеціальний дозвіл. Або, “слухати” росіян можна ще й згідно ст.7 ЗУ “Про контррозвідувальну діяльність” без наведених вище процесуальних складностей - лише для СБУ. Також, за законом зняття інформації з мереж мобільних операторів, інтернет-провайдерів, доручається лише підрозділам МВС та Службі безпеки України. А так як представлені «перехвати» відносяться до юрисдикції СБУ– тому й вони цим повністю займаються. Після отримання даних складається протокол і його передають прокурору. Також важливо, щоб запис здійснювався таким чином, щоб завжди була можливість встановити його достовірність. * Тобто, за умов дотримання органом всіх вимог та відповідної тяжкості статті, при збиранні аудіозаписів навряд судом будуть виявлені порушення прав осіб. А як щодо публікації записів розмов? Як ми могли спостерігати, СБУ оприлюднює лише вирізки розмов (без особистих даних), до того ж, перед публікацією, як зазначив Дехтяренко, вони отримують дозвіл слідчого. І хоча держоргани мають право інформувати громадськість про розслідування, дослідивши прецеденти ЄСПЛ, ми можемо визначити ключову “червону лінію” - щоб до винесення вироку судом не звучало точного твердження про те, винна особа чи ні. Здається, наші спецслужби цього й не роблять) Чи приймуть докази - залежить від справи, способу їх отримання і рішення суду. Але знову ж таки – є санкція для прослуховування, дозвіл для негласних слідчих дій, і якщо дотримано вимоги та процедуру – докази законні. Сподіваємось, у нас все вийде і всіх винних покараєм. Тож нехай все буде Україна! текст @woppenhagen, колажик @costopinto *NB від редакції, повумнічать: Достовірність записів - це в українському процесі річ неоднозначна. Редактор @Mental Desecrator читав за останні декілька років мінімум три виправдальні вироки, де суд ставив під сумнів аудіозаписи розмов у справах по ст.368 КК (хабар), бо на коробці компакт-диску з записом розмови не було вказано дату запису, або номера провадження, або ще чогось такого. Авжеж, сподіваємось, що росіян будуть судити не так лояльно, як затриманих на 368-ій посадовців.