​​РОСІЯ В РАДБЕЗІ ООН НА СУМНІВНИХ ПІДСТАВАХ Цей блог - розширений аналіз юридичних моментів, яких дотично торкнулись на “Європейській правді” ще в лютневій статті “Росія фальсифікує своє членство в ООН та Радбезі?” . Зараз, з початком війни, питання того, на яких правах Росія перебуває в Раді безпеки ООН, треба педалювати і вимагати розібратись, як воно сталось. Отже, член Радбезу, Росія, одна із 5 найпотужніших держав, є агресором. Вже з 2014-го року у прихованій формі і з 24 лютого 2022 року - у відкритій. Відтак періодично порушується питання про її відповідальність в рамках Організації. На жаль, накладення санкцій Організації може відбуватися лише за згоди на те Ради Безпеки, постійним членом якої (із правом вето) є Росія. Виключення держави із ООН (такого історія поки взагалі не знала) або навіть зупинення її членства можливі також за рекомендацією Ради Безпеки. Цілком очевидно, що Росія проголосує «проти» цього, коли постане відповідне питання. Здавалося б, годі й чекати покарання для Москви з боку ООН. Але раптом виявилося, що варіант таки є - причому доволі неочікуваний. Можна спробувати…оспорити членство РФ в Організації! Так, тут абсолютно без жартів. Низка фактів вказує на те, що Росія є членом ООН (а відтак - і постійним членом Радбезу) без достатніх правових підстав. Як сповіщає офіційний сайт Організації, членство конкретно Російської Федерації веде відлік від 24 грудня 1991 р. Тоді президент Борис Єльцин звернувся до Генерального секретаря з проханням вважати місця Радянського Союзу в Генасамблеї та Радбезі закріпленими за Москвою як правонаступницею «нерушимого», що офіційно припинив своє існування 21 грудня. Посилався він на лист із підтримкою від імені 11 держав - членів новоствореного Союзу Незалежних Держав (СНД). З огляду на наближення святкового сезону це питання «замели під килимок» і дозволили РФ посісти обидва (!) запитувані місця - навіть попри те, що для введення в Радбез нового постійного члена необхідно отримати затверджену на кількох рівнях (спершу - голосуванням в Радбезі, потім - у національних парламентах) згоду інших держав. Погодьтеся, з юридичної точки зору звучить більш як сумнівно. Якщо звернутися до мови документів, побачимо, що зараз постійним членом Ради Безпеки ООН є неіснуюча держава - «Союз Радянських Соціалістичних Республік». Його місце, навзаклад, посідає «якась» «Російська Федерація» / «Росія». Згідно Закону 2094-І від 25.12.1991 р., це…нові офіційні назви Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР)! При цьому РРФСР взагалі НІКОЛИ НЕ БУЛА членом ООН - на відміну від Білоруської та Української РСР - її членів та засновниць, що з розпадом СРСР продовжили членство під новими назвами. Складається небезпечна ситуація, у якій надзвичайно почесне та відповідальне місце постійного члена Ради Безпеки ООН посідає нікому не відоме утворення, що отримало більш-менш оформлене існування лише з розпадом СРСР. Найбільш юридично коректним варіантом, що міг би запобігти цій плутанині, була б просто зміна «зменшеним» у розмірах Радянським Союзом назви на «Російська Федерація». Втім, історія не має умовного способу - московські дипломати вирішили «пойті другім путьом» (що, можливо, й на краще). Однак і це ще не все. На початку цього тексту я зазначав про згоду 11 держав новоствореного СНД на передачу радянських місць в Генасамблеї та Радбезі РФ. Є підстави стверджувати, що ця згода також містить у собі певну ваду. Не дала згоду на цей крок Грузія, що була однією з засновниць Радянського Союзу як частина Закавказької Республіки. Ця держава приєдналася до СНД лише 1993 р., вийшовши згодом 2008 р. з огляду на збройну агресію Москви. Втім, Азербайджан та Вірменія - інші колишні частини Закавказької Республіки - таки погодилися з цією міжнародно-правовою аферою, наслідки якої - терор, залякування та пропагандистський чад - тепер сповна відчуває весь світ. Текст - Богдан Мироненко Редактура - @MentalDesecrator Колаж - @costopinto