Обложка канала

Общество мертвых юристов

Салют юристопотамы. Я собираю тут все то, что в нашей юридической профессии не скучно: лигалтех, маркетинг, новые формы юридиче кого бизнеса, и вот это вот все

Общество мертвых юристов

4 года назад
Открыть в
​​OVER-ТОЛЕРАНТНІСТЬ А на сцені знову топові британські галери, ну звичайно, про кого нам ще писати. Цього разу про Weil, Gotshal & Manges і Kirkland and Ellis. Ці двоє відмовились спонсорувати лондонський театр «Королівський суд»  за те, що ті ставлять антисемітську виставу. Бідолахи творчі натури невдало обізвали головного героя, створеного на основі прототипу Ілона Маска. У виставі цей антигерой є головою електроавтомобільної компанії і за сценарієм намагається монополізувати всі земельні ресурси. А назвали його Гершел Фінк. Після обнародування реклами вистави, суспільство обурилось, що таке єврейське ім’я персонажа може породжувати упередження і розповсюджувати культуру антисемітизму. Режисери запевняють, що вони навіть не подумали, що ім’я єврейське. Їм звичайно ніхто не повірив. Хоча по правді, ми теж одразу не здогадались. Але в наш час чесно про це сказати не комільфо. Це зараз тонка грань нової етики. Театр теж в свою чергу кинувся виправдовуватися: «Ми вдячні членам єврейської громади, що повідомити, що ім'я одного з персонажів у п'єсі є антисемітським. Для уточнення: персонаж не єврей, і в п'єсі немає згадки, що він єврей. Ми визнаємо, що це приклад неусвідомленої упередженості, і ми глибоко подумаємо про те, як це сталося. Ми дуже шкодуємо про заподіяну шкоду. Після того, як ми дізналися про це, ми одразу змінили ім'я персонажа». Вистава протрималась на цьому світі трохи більше місяця. Але було вже пізно. Спонсори швидко забрали свої грошенята в культури. «Вайль рішуче засуджує будь-яку форму антисемітизму чи дискримінації, свідомої чи несвідомої, і ми відмовляємось від нашої підтримки театру», — сказав представник Weil, Gotshal & Manges. Вайль був «золотим» корпоративним спонсором, через вихід якого театру втратить близько £ 12 000 на рік. Kirkland підтримали своїх колег. Ми не змогли знайти у відкритих джерелах дані про загальний річний бюджет театру, щоб оцінити, чи є критичним такий відтік коштів. Але судячи з загального чималого переліку донаторів, і того, що інші прихильники не пішли скасовувати свої внески, центр сучасної британської драматургії вистоїть )). Мораль цієї байки така, що в наш час потрібно завжди тримати руку на пульсі різноманіття і захисту прав людини, а то мало лі де вилізе наша «неупереджена дискримінація». Що думаєте ? @KornieievaS