​​Перед тим, як це читати, уявіть собі суддю Чауса на городі: рукава мантії закочені аж до плечей, у руках лопата, на чолі відблиски місяця. Його честь десь між кабачками і патісонами закопує банку із акціями Тесли, Епла, Беркшір Хатавей і Кока-Коли. А тепер зацініть рівень дискусії — Конфлікт інтересів у 685 справах за 9 років Wall Street Journal провели розслідування і виявили, що за останні 10 років 131 федеральний суддя не заявив самовідвід у сотнях справ, які стосувалися їх фінансових інтересів. Дані, які використовували журналісти WSJ, зібрала некомерційна організацієя Free Law Project. Вони створили першу онлайн-базу даних про фінансову інформацію щодо федеральних суддів. Зараз у базі 250 000 сторінок фінансових записів, зібраних за допомогою запитів до федеральних судових органів. Файли містять записи про розкриття інформації щодо кожного федерального судді. У відповідь на розслідування голова Верховного суду США Джон Робертс у своєму річному огляді судової системи наголосив на тому, що в США існує серйозна проблема неналежної підготовки з питань етики суддів. Конфлікти інтересів передусім стосуються суддів, які розглядають справи, пов’язані з акціями їх чи їхніх сімей, що призвело до конфлікту у 685 судових справах. Ця кількість становить менше 0,03% від 2,5 мільйонів цивільних справ, поданих до окружних судів за дев’ять років, які були включені до дослідження. “В США сьогодні існує тенденція до зростаючої недовіри до федеральної судової системи через її політизованість. У нас судова система з різних причин вже втрачає довіру американського народу, а докази того, що федеральні судді розглядають справи, в яких вони мають прямий фінансовий інтерес, лише погіршують ситуацію”, розповідає Марта Девіс, професор права Північно-Східного університету. Основним механізмом оповіщення судів про потенційні конфлікти інтересів є спеціальний софт, який запустили в судах у 2006 році після розслідування Washington Post, яке виявило низку порушень принципів етики у федеральних судах. І в цьому контексті відбуваються палкі дискусії, хто повинен нести відповідальність за аналіз, рішення чи навіть помилки, зроблені системами, які оснащені штучним інтелектом. Розробники, ті хто його використовують, чи хтось інший? “Очікується, що судді самі повинні знати, в яких корпораціях вони володіють фінансовими частками та в яких справах в них може виникнути конфлікт інтересів. Тому, від них розумно очікувати, що вони самі повідомлять про такі ситуації, не очікуючи, до того, як система виявить такий конфлікт”, впевнена Девіс. Журналісти WSJ кажуть, що деякі судді, які не заявили самовідвід, звинувачували у цьому “неправильні внутрішні процедури” або виправдовували це їх “незначною” роллю в процесі, яка не вимагала передбаченого законом відводу. Усі федеральні судді зобов’язані дотримуватися кодексу суддівської етики 1974 року, який вимагає, щоб вони були проінформовані про свої фінансові інтереси, і самоусувалися у справах, в яких вони, їх родичі або неповнолітні діти мають “правові інтереси”. Девіс каже, що одним із потенційних рішень є вимога, щоб судді передавали свої активи в сліпий траст — засіб, який використовують політики та інші громадські діячі, щоб уникнути конфлікту інтересів. Раптом хто не в курсі, то ось вам вікіпедія. Сліпий траст – це угода, за якою власник акцій не має права контролювати, управляти або навіть знати про свої активи. У таких випадках управління передається довіреній особі, яка має повну свободу управління активами. Нагляд Конгресу за федеральними суддями завжди був відносно обмеженим, а основний нагляд за федеральною судовою владою здійснювала поліція. Голова SCOTUS Джон Робертс каже про те, що якщо передати повноваження з нагляду за суддями від поліції іншим гілкам влади, це може призвести до тиску на суддів, що загрожуватиме незалежності суддів. Текст: Софія Корнєєва Пікча і редактура: Діма Гадомський А як часто ви зустрічалися із конфліктом інтересів і суддя не брав самовідвід / не задовільняв відвід?